Résultats de "Ніна Бічуя" dans Toutes les catégories

Шпага Славка Беркути — психологічна повість Ніни Бічуї про чотирьох розумних підлітків, котрі мають власну думку і шукають свій шлях у житті. Вперше видано 1968 року.

Звичайний шкільний тиждень — психологічна повість Ніни Бічуї про Мирка Трояна, трохи наче зухвалого, а насправді — доброго, веселого і дотепного хлопця, котрий може і вміє дуже багато: ловити раків, розмовляти з Сатурном, піклуватися про молодшого брата, по-справжньому товаришувати, не боятися грози і відповідальності за власні вчинки. Вперше видано 1973 року.

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв...

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв... Зміст: Шпага Славка Беркути. Великі розквітлі магнолії. Звичайний шкільний тиждень. Притча про Учителя й Учня. Гаманець.

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх ЛЮБИТЬ і РОЗУМІЄ. І читачів, і героїв...

Діти не бояться жити, бо покликані відкривати світ і, можливо, він існує до тих пір, поки дорослим вистачає інтересу іти слідом за вічно невгамовними та непосидючими дітьми... Ніна Бічуя знає цю таємницю. Тому нікуди не "кличе" і не "веде" читачів і ніколи не "судить" своїх героїв, аби розвісити на них "потрібні" ярлички. Вона їх любить і розуміє. І читачів, і героїв...